Синдром Туретта – це що за діагноз?
Синдром Туретта – це неврологічний розлад, що характеризується наявністю рухових і вокальних тиків – мимовільних, періодичних рухів та звуків. Такі тики виникають багато разів протягом дня і є непередбачуваними. Найбільш відомий симптом хвороби Туретта – копролалія, це спонтанне висловлювання або викрикування лайок або небажаних слів і фраз. Часто зустрічається ехолалія – це повторення щойно сказаних чужих слів. Час появи перших симптомів синдрому Туретта – це зазвичай дитячий вік. А їх вираженість може змінюватися протягом життя пацієнта. Емоційні переживання індивідуально впливають на вираженість і частоту тиків у кожного хворого.
Причини синдрому Туретта
Точні причини хвороби Туретта не виявлені. Але дослідники встановили значущий зв’язок з генетичними факторами та впливом навколишнього середовища на хворого. Тіки – результат дисфункції таламуса, базальних гангліїв та звивин лобових часток. Це доказують результати досліджень з нейровізуалізації. Але це мішень, а не вражаючий фактор.
Генетичні причини синдрому Туретта: існує близько 50% ймовірності передачі генів, пов’язаних з патологією, одному зі своїх дітей. У близьких родичів можуть проявлятися симптоми різного ступеня тяжкості або їх взагалі може не бути. Стать впливає на прояв дефектного гена: у чоловіків копролалія і тики проявляються частіше, ніж у жінок.
Аутоімунні та інфекційні фактори: вони не є причиною синдрому Туретта, але можуть значно вплинути на прояви і ступінь тяжкості симптомів у хворого. Зокрема, таким фактором може бути аутоімунна відповідь на стрептококову інфекцію у дітей.
Навколишнє середовище та стрес: нерідко стресові ситуації провокують прояви симптомів синдрому Туретта і погіршують його перебіг. Виявлено зв’язок появи тиків, ехолалії та інших ознак з дефіцитом в організмі магнію і вітаміну В6.
Нейрохімічні дисбаланси: зміни рівнів нейротрансмітерів можуть проявлятися як хвороба Туретта.
Синдром Туретта: симптоми
Загалом, ознаки синдрому Туретта – це дії, схожі на раптові і неспровоковані відхилення від нормальної поведінки. Особливо яскраво проявляються рухові тики у вигляді гримас, підморгування і вокальні у вигляді копролалії. Але нерідко хвороба Туретта проявляється морганням, кивками або посмикуванням головою, махами руками. А звукові тики – це прості покашлювання або хрипи. Зустрічаються такі симптоми, як ехолалія (повторення чужих слів), палілалія (повторення одного власного слова), ехопраксія (імітація рухів оточуючих).
На відміну від патологічних рухів при інших рухових розладах (хореї, дистонії, міоклонусі та дискінезіях), тики при синдромі Туретта одноманітні, неритмічні, а пацієнт може їх тимчасово придушувати.
Ключова ознака синдрому Туретта – це сильне спонукання, яке відчуває пацієнт безпосередньо перед початком тику. Таке спонукання схоже з необхідністю чхнути, моргнути при неприємних відчуттях в очах або почухати сверблячу шкіру. Наприклад, хворі описують потяг до копролалії як наростання напруженості, тиску. Їм «необхідно» полегшити відчуття за допомогою висловленої лайки. При тику у вигляді кашлю це може бути відчуттям стороннього тіла в горлі. При рухових тиках – обмежений дискомфорт в ділянці тіла. Оскільки позиви передують тикам, ознаки синдрому Туретта характеризуються як напівдобровільні. Людина може вольовим зусиллям стримати або відтягнути тик або прояв копролалії. Але в більшості ситуацій це вимагає занадто великих зусиль, на які хворий не здатний.
Нерідко синдром Туретта супроводжується психічними розладами: обсесивно-компульсивним розладом, синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю, депресією.
Діагностика хвороби Туретта
Діагностикою тикових розладів займається лікар-невролог. Такі характерні ознаки синдрому Туретта, як копролалія або ехолалія, не так часті. Тому необхідно відрізняти цю патологію від інших тикових розладів. Тимчасовий тиковий розлад може мати всі ознаки хвороби Туретта, але його тривалість становить від 4 тижнів до 12 місяців. Хронічні тикові розлади – це рухові або голосові тики (але не обидва одночасно), які спостерігаються більше року. Синдром Туретта – це стан, коли множинні рухові тики і, принаймні, один голосовий тик присутні більше року.
Для виключення інших причин симптомів, крім збору скарг, опитування та загального огляду, проводять неврологічне обстеження. Надалі лабораторне тестування, комп’ютерну томографію та інші методи нейровізуалізації.
Синдром Туретта: лікування
Лікування синдрому Туретта – це комплексна задача. Воно включає в себе різні методи і підходи, спрямовані на зменшення симптомів, терапію супутніх станів та поліпшення якості життя пацієнтів.
Медикаментозне лікування синдрому Туретта призначене для важких симптомів, які зустрічаються не часто. Застосовують антипсихотики, антидепресанти і нейролептики для зменшення тиків та інших супутніх симптомів. Складність застосування типових і атипових антипсихотиків полягає в побічних ефектах, які можуть перевищувати корисну дію. Антидепресанти застосовуються при супутніх синдрому Туретта нав’язливих станах, проблемах з концентрацією і при депресії. У деяких випадках позитивний ефект при копролалії, інших вокальних і рухових тиках може бути отриманий застосуванням препаратів інших груп: клонідину, гуанфацину і метоклопраміду.
Психологічна і поведінкова терапія допомагають уникнути або пом’якшити депресію та соціальну ізоляцію. Когнітивно-поведінкова терапія показує значну ефективність в управлінні симптомами. КПТ допомагає знизити інтенсивність і частоту тиків при хворобі Туретта. А також поліпшити навички самоконтролю для стримування найбільш негативно сприймаються симптомів, серед яких копролалія і ехолалія.
Тест на синдром Туретта
Оскільки тикові розлади нерідко зустрічаються у дитячому віці, багатьох батьків цікавлять питання самодіагностики. Нерідко вони шукають специфічний тест на синдром Туретта. Специфічного медичного «тесту» не існує. Але можна провести самодіагностику за основними медичними критеріями (DSM-5).
Якщо ви або ваша дитина відповідаєте всім наступним пунктам, це привід звернутися до фахівця:
- Наявність моторних тиків. Мінімум два різних мимовільних рухи (наприклад, часте моргання, посмикування плечима, гримаси).
- Наявність вокальних тиків. Мінімум один звуковий тик (наприклад, прочищення горла, хмикання, вигукування слів або звуків, копролалія).
- Тривалість. Підозра на синдром Туретта — це тики, які проявляються регулярно (майже щодня або нападами) протягом більше одного року.
- Вік початку. Перші симптоми з’явилися у віці до 18 років.
- Виключення інших причин. Тіки не викликані прийомом ліків, психоактивних речовин або іншими захворюваннями
Інноваційні методи фізіотерапії
Метод фізіотерапії, що довів високу ефективність у лікуванні синдрому Туретта – це транскраніальна магнітна стимуляція. Методика ТКМС безпечна і ефективна як у дорослому, так і в дитячому віці. ТКМС дозволяє цілеспрямовано і точково знижувати підвищену активність зон мозку, що викликають тики.
У Клініці неврології та реабілітаційної медицини Експерт Хелс в Одесі працюють неврологи та клінічні психологи вищої категорії з досвідом роботи понад 20 років. Клініка забезпечена діагностичним і лікувальним обладнанням експертного класу, включаючи апарат для транскраніальної магнітної стимуляції. Ефективна схема і методи лікування синдрому Туретта будуть обрані індивідуально на підставі клінічної картини та побажань пацієнта. Застосовуються раціональна медикаментозна терапія, КПТ і транскраніальна магнітна стимуляція. Протокол роботи для ТКМС розробляється індивідуально для кожного пацієнта лікарем-неврологом, із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення.
Синдром Туретта – це не вирок. Потрібні діагностика та лікування в Одесі? Телефонуйте за номером +38(097) 067 11 11 або заповніть форму нижче. Чекаємо на Вас у Клініці неврології та реабілітації Експерт Хелс!
