Хвороба Рейно, синдром, феномен: у чому різниця?
Феномен Рейно – це раптові напади спазму дрібних артерій рук і/або ніг, інколи інших периферичних частин тіла – кінчика носа і вух. Унаслідок цього кров перестає надходити в достатній кількості до цих частин тіла, призводячи до розвитку ішемії (знекровлення).
Хвороба Рейно – це самостійне хронічне захворювання вегетативної нервової системи з невстановленою причиною.
Синдром Рейно – це характерний комплекс симптомів як прояв інших захворювань. Коли говорять про феномен Рейно, то у більшості пацієнтів мають на увазі якраз відповідний синдром. І тільки у 15% пацієнтів – самостійне захворювання з однойменною назвою.
Чим небезпечний синдром Рейно
Нагадаємо, що основний прояв хвороби Рейно – це ішемія уражених тканин. Спочатку вона оборотна і нормальний кровообіг з часом відновлюється. Але, прогресуючи, хвороба призводить до омертвіння тканин. 3 стадія хвороби Рейно проявляється трофічними виразками, дистрофічними змінами нігтів, ділянками остеолізу (руйнування кінчиків дистальних фаланг пальців). 4 стадія призводить до грізного ускладнення – сухої гангрени пальців. Запущені випадки загрожують розвитком інвалідності, ампутацією пальців і навіть більш значних частин кінцівки. До того ж синдром Рейно може бути ранньою ознакою серйозних системних захворювань сполучної тканини. Тому за перших ознак хвороби Рейно потрібно терміново звернутися до фахівця – лікаря невролога або ревматолога.
Причини феномена Рейно
Хвороба Рейно – це патологія, причина якої остаточно не вивчена. Імовірно має значення генетична схильність у поєднанні з порушенням обміну речовин в організмі, інтоксикаціями алкоголем, курінням, психоемоційними стресами.
Синдром Рейно може бути наслідком таких хвороб і чинників:
- аутоімунні захворювання сполучної тканини (системна склеродермія, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак);
- запальні захворювання кровоносних судин – васкуліти, тромбофлебіт;
- хвороби крові (тромбоцитемія, кріоглобулінемія, лейкози);
- вібраційна хвороба може спричинити розвиток синдрому Рейно;
- ендокринні захворювання надниркових залоз та щитоподібної залози;
- переохолодження організму, стреси, емоційне перенапруження;
- тривалий прийом ліків, що мають судинозвужувальну дію (наприклад, засоби від мігрені);
- обмороження.
Хвороба Рейно: симптоми
Симптоми синдрому Рейно часто починаються абсолютно раптово. Наприклад, після куріння, прання або миття посуду в холодній воді, прогулянки на морозі. Нерідко напад спазму судин спричиняє вплив стресу. Найчастіше уражаються 2-5 пальці рук і ніг, у рідкісніших випадках – інші виступаючі частини тіла: вуха, ніс, підборіддя і навіть язик.
Напад при хворобі Рейно проявляється різкою блідістю пальців, вони стають білими і дуже холодними. Потім колір шкіри набуває синюшного відтінку, а пацієнт при цьому відчуває печіння, відчуття розпирання в тканинах і навіть біль. Після закінчення нападу пальці стають багряно-синюшними, болісно гарячими, набрякають.
Згодом, якщо ніяк не лікувати синдром Рейно, напади частішають, можуть виникати без будь-якої причини, їхня тривалість збільшується до 2-х годин. Болі посилюються.
Внаслідок порушення живлення тканин, подушечки кінчиків пальців сплощуються, шкіра стає сухою, починає лущитися, навколо нігтів можуть з’явитися ранки, які важко гояться. У важких випадках може початися й омертвіння тканин – суха гангрена.
Симптоми синдрому Рейно доповнює клінічна картина основного захворювання – того, проявом якого став периферичний вазоспазм.
Діагностика синдрому Рейно
В основі діагнозу лежать скарги пацієнта, дані анамнезу та об’єктивного обстеження. Основне завдання фахівця – диференціальна діагностика між хворобою Рейно і синдромом, та виявлення основного захворювання за останнього. У цьому процесі нерідко бере участь група лікарів: ревматолог, невролог, невропатолог, можуть залучатися судинний хірург, гематолог та інші фахівці, залежно від природи основного захворювання.
Існують досить чіткі клінічні критерії хвороби Рейно, це:
- Вік на момент дебюту захворювання < 40 років.
- Помірно виражені симетричні напади, що вражають обидві руки.
- Відсутність некрозів або гангрени.
- Відсутність анамнезу, скарг або ознак, що свідчать на користь іншої причини.
Критерії синдрому Рейно:
- Вік початку захворювання > 30-40 років.
- Важкі хворобливі напади, які можуть бути асиметричними та односторонніми.
- Ішемічні ураження – дистрофії, некроз, гангрена.
- Ознаки наявності основного захворювання.
Лабораторні дослідження за феномену Рейно включають визначення форми пульсової хвилі й тиску на пальцях. Аналізи крові спрямовані на виявлення ревматичних захворювань (ШОЕ, C-реактивний білок, антинуклеарні антитіла, антитіла проти ДНК, ревматоїдний фактор тощо).
Простіше завдання – диференціальна діагностика з акроціанозом. При ньому також відбувається зміна забарвлення шкіри пальців у відповідь на холодовий вплив. Однак на відміну від синдрому Рейно, за акроціанозу зміни кольору шкірних покривів стійкі, відсутні біль і ознаки ішемії.
Хвороба Рейно: лікування
Сучасна медицина дає змогу якщо не вилікувати повністю, то контролювати прогресування й істотно зменшувати симптоми феномена Рейно, а також запобігти розвитку ускладнень, що призводять до інвалідності. Використовують медикаментозне лікування, фізіотерапію, рефлексотерапію (голковколювання).
Перша допомога за нападу вазоспазму: зігріти кисті та стопи пацієнта в теплій воді, помасажувати їх м’якою вовняною тканиною, напоїти пацієнта гарячим чаєм. Якщо напад тривалий, полегшити його допоможуть ін’єкції спазмолітиків або медикаментозна блокада.
Лікування хвороби Рейно включає усунення чинників, що провокують напади (припинення паління, запобігання місцевому та загальному переохолодженню, вібрації, дотримання режиму сну та відпочинку). Якщо пусковим фактором є стрес, то допоможе освоєння методів релаксації (наприклад, аутотренінг) або допомога психолога. Основа терапії – медикаментозне лікування хвороби Рейно:
- судинорозширювальні блокатори кальцієвих каналів (ніфедипін, амлодипін, фелодипін, ісрадипін);
- антиагреганти та ангіопротектори (дипіридамол, пентоксифілін);
- альфа-адреноблокатор празозин успішно допомагає у лікуванні хвороби Рейно у дітей та дорослих;
- антагоністи ендотеліну-1 (амбризентан);
- інгібітори АПФ;
- антидепресанти за показаннями.
Лікування синдрому Рейно проводить ревматолог, насамперед воно полягає в лікуванні основного захворювання. Також показані блокатори кальцієвих каналів, празозин і антиагреганти, як і для лікування хвороби Рейно. Антибіотики, знеболювальні засоби можуть знадобитися за наявності ішемічних виразок. Внутрішньовенне введення простагландинів (алпростадил, епопростенол, ілопрост) ефективне і може розглядатися як метод вибору у хворих з ішемією пальців. Як додаткові методи лікування синдрому Рейно застосовують рефлексотерапію, фізіотерапію, гіпербаричну оксигенацію.
Доцільність шийної або місцевої симпатектомії за феномену Рейно спірна; її виконують хворим із прогресуючою інвалідністю, стійкою до всіх інших видів лікування, включно з лікуванням основного захворювання.
У Клініці неврології та реабілітаційної медицини Експерт Хелс в Одесі працюють висококваліфіковані лікарі з досвідом роботи понад 20 років. Клініка забезпечена діагностичним і лікувальним обладнанням експертного класу. Якщо у Вас проявилися симптоми хвороби Рейно або будь-які інші неврологічні симптоми – запишіться до нас на консультацію! Хороший фахівець швидко поставить правильний діагноз і призначить ефективне лікування.
Підозрюєте, що у Вас хвороба Рейно? Запишіться на консультацію або викличте додому лікаря-невролога або ревматолога в Одесі за телефоном +38(097) 067 11 11 або заповнивши форму нижче. Чекаємо Вас у Клініці неврології та реабілітації Експерт Хелс!
